Чоловік, що берігся гріха, вправлявся в чеснотах, побожно приймав св. Тайни, чинив діла милосердя, відвідував хворих, потішав засмучених, помагав бідним; молитвами й побожними розважаннями підтримував себе в своєму житті, — як зображено на малих образках, — може сміло покидати цей світ. Священик може направду потішити його родину, що нема причини плакати, бо покійний заслужив собі вічне щастя.
Його душа якийсь час ще буде терпіти в огні чистилища, та незабаром буде звільнена звідти, бо своїми добрими ділами чоловік уже відбув велику частину покути за гріхи. На образку бачимо, як два Ангели приводять душу такої людини на місце, приготоване для праведних, де їй виходять назустріч родичі й діти, що раніше померли. Там чекає на нього Божа Мати з Ангелами, і сам Спаситель — щоб передати своєму вірному слузі вінець вічного життя, ласкаво прийняти його до свого серця та з
... Читати далі »
На образку Дух правди своєю світлістю перемагає темряву духа злоби.
Святий Дух хоче розсіяти по цілому світі своє Боже світло, щоб люди в тому світлі пізнали вічну правду Ісуса Христа, в ній жили та були спасенні.
Диявол, дух гріха, зі своїми товаришами старається з усіх сил засліплених людей кинути у темряву.
О, молімся, просім святого Духа, щоб Божою силою відігнав духа тьми в найглибшу пекельну прірву, щоб люди могли прийняти Господню світлість і правду, що є найбільшим багатством!
Подумай, людино, чи нема в тобі чогось грішного? Чи не маєш ти на душі смертельного гріха? Коли так, то Святий Дух вигнаний із свого храму, а дух гріха вступив на його престол. О, людино, віддай святому Духові його честь, його храм! Приклич Його назад до свого серця!
Збуди в собі щирий жаль, правдиво покайся й щонайскоріше висповідайся! І ти здобудеш собі велике щастя,
... Читати далі »
Не про те хочу говорити тобі, дорогий читачу, як сам Господь Бог прославив дерево хреста; як його — дерево ганьби — Він перемінив на предмет радості, честі, нашого вшанування.
Буде тут мова не про той хрест, що прикрашає царські корони і груди славних героїв; ані про той хрест, перед яким ти молишся. Ні... Я хочу тобі дещо розповісти про інший хрест, про який сказав Ісус Христос так: "Коли хтось хоче йти за Мною, нехай зречеться себе самого, візьме свій хрест і йде за Мною!” (Мт. 16, 24).
Нести хресне дерево, на якому помер Ісус Христос, був від Бога вибраний тільки один чоловік і то на короткий час — Симон із Киренеї. Нести хрест, про який Христос сказав вищезгадані слова, ми покликані всі. А таких хрестів є багато, вони не всі однакові, якийсь більший, важчий, а інший — менший, легший. Та не раз людина має на собі носити й більше таких хрестів. Ці хрес
... Читати далі »
ГОРА ХРИСТИЯНСЬКОЇ ДОСКОНАЛОСТІ Ця гора, через яку веде дорога до неба, до злуки з Богом, є дуже стрімка, скалиста, й дуже важко вийти на неї.
Як бачимо на образі, на вершину цієї гори веде вузенька стежка, що спочатку внизу найвужча й найтрудніша, бо сходинки, по яких треба ступати, тут найвищі й в колючому терні. Початок кожного діла найтрудніший. Те саме можна сказати і про дорогу правдивого побожного життя. Та якщо ми перемогли перші труднощі і послушно даємо провадити себе нашим духовним провідникам, тоді останні сходинки на тій небесній дорозі будуть легкими та усипані трояндами.
Але, як бачимо на образі, саме перед першою ширшою сходинкою, перед сходинкою послуху,
... Читати далі »
Коли хочемо добратися до краю, який віддалений від нас великим морем, то ми повинні сісти на міцний корабель, інакше ми не перепливемо глибокої води. А наше життя — то глибоке море, яке нам треба вміти переплисти, щоб добратися до того краю, куди збираємось від нашого народження: до Царства Небесного. На цьому морі пливе лише один добрий корабель, що не потопає й безпечно перенесе нас до того небесного краю. Той корабель — це Христова Церква.
Під Церквою ми розуміємо не лише Божий дім, куди ми ходимо молитися, а всіх вірних християн на цілій землі, що визнають одну правдиву Христову віру, приймають одні й ті самі св. Тайни і є в злуці з одним видимим головою, Намісником Христовим, наслідником св. Петра, Папою Римським.
Бо ж до св. Петра й до його наслідників Ісус Христос сказав: " Ти — Петро (скеля), і на цій скелі збудую Мою Церкву, і ворота пекельні не переможуть її: і дам тобі ключі Царства Небесного: і що зв’яжеш
... Читати далі »
Коли Господь Бог створив перших людей, то в своїй любові й доброті мав дуже гарний план для них. Перші люди та їхні потомки мали жити в раю, щасливо, без гріха, без труду, весело, в здоров'ї. А коли прийшов би час, людина б заснула і була б перенесена тілом і душею в небесне царство. Та перші люди знищили цей гарний Божий план. Як знаємо, вони переступили Божу заповідь та все втратили: безсмертність тіла, красу душі, стали підлеглими слабостям, гріхові й дияволові; а з ними всі їхні потомки стали учасниками того першого гріха.
Диявол радів з тої своєї перемоги, та радість його була передчасна, бо Бог не залишив людину з її заслуженою карою.
Бог в безконечній Своїй любові послав нам Свого Сина, що воплотився від Духа Святого і народився з Пречистої Діви Марії. Тридцять років трудився Божий Син і дав нам приклад, що й ми повинні працювати. Бо коли Божий С
... Читати далі »
Звідки черпали святі люди силу, потіху, радість у своїх терпіннях? Із найсвятішого Серця Христового! З любові до Нього зносили свої терпіння. Любов полегшувала їхні труднощі, прикрощі і терпіння, бо найсвятіше Серце казало їм: "Терпіть зі Мною, тоді пізнаю, що любите Мене!”
Нерозумні ті люди, що шукають сили не в найсвятішому Серці Ісуса, а в людях, танцях, забавах і в приємнощах цього світу. Ті земні "радощі” ніколи не принесуть такого щастя, якого бажає наше серце. Ніколи люди не мали й не матимуть в дочасних насолодах спокою, потіхи й радості, що Господь Бог приготував для тих, які на Нього покладають свою надію. Коли б ти, людино, мала всі радощі цього світу, то й тоді, не була би ти справді щасливою, бо не могла б ті приємнощі уживати вічно на землі. Отже, не на землі шукай правдивої потіхи, сили, радості, а у злуці свого серця з Найсвятішим Серцем Іс
... Читати далі »
Чим є місяць між зорями, тим є Пречиста Діва поміж іншими святими в небі. Отже, маємо шанувати Пречисту Діву більше, як всіх інших святих, бо Вона є:
1. Матір Божа, отже, може нам допомогти,
2. Матір наша, отже, хоче нам допомогти.
Вона одним своїм словом може більше випросити в Бога, як усі святі; тому християни вдавалися і вдаються завжди до Неї у своїх потребах і прикрощах. Тому й говоримо, що Вона — заступниця всіх християн, потіха засмучених, притулок грішників, радість усіх терплячих, цариця мучеників, підпора старості, покров і заступниця немічних.
Вшановування Пречистої Діви Марії є найкращим способом осягнути тепер, на землі, святість, а по смерті — вічне щастя. Марія — це двері для наш... Читати далі »
"Ідіть до Йосипа!” — цими словами посилав фараон, єгипетський цар, свій народ, що терпів голод, до Йосипа, якого Боже Провидіння поставило, щоб він спас Єгипет та й інші країни від голодної смерті. "Ідіть до Йосипа!” — так говорить небесний Отець до кожної людини, а особливо до нас, християн. Посилає нас до того Йосипа, якого нам дав за головного заступника і хоронителя. Єгипетський Йосип був праобразом нашого св. Йосипа. Той старався тільки про якусь частину людей; а цей був вибраний Богом для старання про цілий світ, про його земні й душевні потреби.
Господь Бог наділив св. Йосипа високою честю, коли дав у його руки своє вітцівство і свого єдинородного Сина. Ісус Христос не лише кликав Йосипа батьком, але й слухав його як батька, виявляв ту щиру дитячу любов, послух і пошану, яку кожна добра дитина виявляє своєму батькові.
... Читати далі »
Це велике щастя для людини — від дня свого народження мати Ангела Хоронителя.
Святі Ангели — це слуги Божі, яким небесний Отець доручив нас хоронити й провадили на небезпечній дорозі нашого життя.
Цю службу ангелів художники зображають нам у різний спосіб:
1. У колисці спить дитя, а при ньому стоїть ангел і молиться (Ангел хоронить наше життя).
2. Дитина йде через вузький міст: ангел провадить її за руку (Ангел нашу душу провадить до неба).
3. Дитина іде полем, під ногами її гадина, що хоче вкусити дитину, та ангел відтягає дитину набік і вбиває гадину (Ангел допомагає нам перемогти спокуси).
4. Ангел з дитиною на руках летить до неба (Ангел допомагає нам при нашій смерті).
Ангели Хоронителі помагають нам таким чином:
1. Розбуджують у нас добрі думки й схиляють на добре нашу волю.
Головна » Архів матеріалів 
приймав св. Тайни, чинив діла милосердя, відвідував хворих, потішав засмучених, помагав бідним; молитвами й побожними розважаннями підтримував себе в своєму житті, — як зображено на малих образках, — може сміло покидати цей світ. Священик може направду потішити його родину, що нема причини плакати, бо покійний заслужив собі вічне щастя.
Святий Дух хоче розсіяти по цілому світі своє Боже світло, щоб люди в тому світлі пізнали вічну правду Ісуса Христа, в ній жили та були спасенні.
Буде тут мова не про той хрест, що прикрашає царські корони і груди славних героїв; ані про той хрест, перед яким ти молишся. Ні... Я хочу тобі дещо розповісти про інший хрест, про який сказав Ісус Христос так: "Коли хтось хоче йти за Мною, нехай зречеться себе самого, візьме свій хрест і йде за Мною!” (Мт. 16, 24).
Коли Господь Бог створив перших людей, то в своїй любові й доброті мав дуже гарний план для них. Перші люди та їхні потомки мали жити в раю, щасливо, без гріха, без труду, весело, в здоров'ї. А коли прийшов би час, людина б заснула і була б перенесена тілом і душею в небесне царство. Та перші люди знищили цей гарний Божий план. Як знаємо, вони переступили Божу заповідь та все втратили: безсмертність тіла, красу душі, стали підлеглими слабостям, гріхові й дияволові; а з ними всі їхні потомки стали учасниками того першого гріха.
Нерозумні ті люди, що шукають сили не в найсвятішому Серці Ісуса, а в людях, танцях, забавах і в приємнощах цього світу. Ті земні "радощі” ніколи не принесуть такого щастя, якого бажає наше серце. Ніколи люди не мали й не матимуть в дочасних насолодах спокою, потіхи й радості, що Господь Бог приготував для тих, які на Нього покладають свою надію. Коли б ти, людино, мала всі радощі цього світу, то й тоді, не була би ти справді щасливою, бо не могла б ті приємнощі уживати вічно на землі. Отже, не на землі шукай правдивої потіхи, сили, радості, а у злуці свого серця з Найсвятішим Серцем Іс
