Християнський сайт "Терноцвіт" - Глиняни чудотворне місце

Християнський сайт "Терноцвіт"



Untitled

Глиняни

Населений пункт Глиняни  глиняни святі місця України

Район Золочівський р-н.

Область Львівська обл.

Країна 


Детально


Ще в князівські часи теперішнє село Глиняни, яке знаходиться на Львівщині, недалеко від міста Золочів, було досить розвиненим містечком. У 1397 році воно отримало Магдебурзьке право, згідно якого всі його мешканці отримували волю та незалежність від короля. Його називали «Вільне місто королівське». В 1624 році в містечку було побудовано дерев’яну Церкву Успіння Пресвятої Богородиці.


Згідно переказів, під час визвольних походів на захід, у цьому містечку стояло табором Запорізьке військо під проводом гетьманів – Богдана Хмельницького та Івана Мазепи. Вони ходили в цей храм молитися та відпочивали в тіні високих дерев на церковному подвір’ї. Навіть розказують, що Богдан Хмельницький на одній з церковних колод, з яких побудовано храм, зробив власноручний надпис.


Під час турецько-татарського нападу в 1677 році все містечко було зруйноване. Чудом уціліла лише дерев’яна Церква Успіння Пресвятої Богородиці.

В 1886 році, під час пожежі, весь центр міста згорів, навіть нова Церква святого Івана Хрестителя. Тільки старенька дерев’яна Церква знову залишилася неушкодженою.


Храм був стареньким, в аварійному стані і в 1936 році його вирішили розібрати, а на тому місці побудувати пам’ятний знак. Але ніби в знак протесту, проти знищення святині, у цій Церкві сталося чудо. Напередодні Різдва Ісуса Христа на подвір’ї біля храму бавилися діти: Богдана Маркевич, Іза Новак та Святослава Паньків. Коли почало смеркатися, вони побачили крізь вікно Церкви, що в ній дуже ясно. Підійшли до вхідних дверей і через замкову шпару помітили ніби вогонь на Престолі. Швиденько побігли до пана Івана Цесінського, який мав ключі від Церкви, і повідомили про побачене. Коли відкрили храм і ввійшли до середини, то побачили, що запрестольний образ із зображенням Розп’яття Ісуса Христа світився яскравими кольорами. Це світло пульсуючи сильніше та слабше з’являлося впродовж декількох днів. Старий темний образ, намальований на дошці, став світлим, ніби тільки що вийшов з-під пензля художника, кров на ранах Ісуса Христа була напрочуд правдивою, ніби недавно протекла. Виник великий контраст між цим образом та іншими, які знаходилися в храмі.


Прибула авторитетна комісія зі Львівської Консисторії, Української Греко-Католицької Церкви, провела дослідження і підтвердила факт чудесного, надприродного відновлення образа. Деякі елементи образа відновилися трохи пізніше, під час проведення обстежень спеціалістами. Дехто з людей, які раніше від комісії побачили відновлення, стверджували, що бачили як з ран Ісуса Христа просочувалася кров.


Про чудо в селі Глиняни було повідомлено Апостольську Столицю, та передано туди акти обстеження образа. Слава про цю історію швидко розповсюдилася на всю Галичину та за її межі. Папа Римський, Пій XI, спеціальним декретом благословив коронування образа Розп’яття Ісуса Христа та надав право відпустів у певні свята: Вознесіння Христового, Пресвятої Євхаристії, Різдва святого Івана Хрестителя, Успіння Пресвятої Богородиці і Воздвиження Чесного Хреста Ісуса Христа.


Від того часу було зафіксовано багато чудодійств, коли побожні християни приїжджали на прощу в Глиняни зі своїми земними проблемами таГлиняни отримували допомогу.


– Одна жінка довший час хворіла на недугу ніг, так, що зовсім не могла ходити, її привезли в Глиняни і принесли в цю Церкву. Там вона обповзла навколо чудодійного образа і спочатку зіп’ялася на коліна, а потім встала на ноги і вже сама, без сторонньої допомоги, дійшла до воза.

– В подібний спосіб зцілилася незряча дівчина з села Полтва. Вона, разом з мамою, щиро помолилася, обійшла навколо образа і прозріла.


Багато фактів зцілення зафіксував на фотографіях та описав, парох села Глиняни, – о. Володимир Темник. Він організував спеціальний архів чудодійств. Та в 1950 році його заарештувала радянська влада, весь архів та атрибути, залишені тими, хто отримав зцілення, як і всі церковні речі конфіскували і дотепер їхня доля невідома. Храм перетворили на музей килимів, які виготовляла місцева фабрика. Правда чудодійного образа не зачіпали, а лише закрили ширмою.


У 1988 році церкву було повернено вірним. З того часу кожен бажаючий може підійти до чудодійного образа і з вірою та молитвами шукати в ньому допомоги для себе. Хоча і втрачений архів чудодійств, проте ще живуть у селі їхні очевидці, з якими можна поспілкуватися й отримати інформацію з живих джерел.






Форма входу

МЕНЮ

Пошук

Ми в контакте

Наше опитування

Що ви найчастіше шукаєте в інтернеті?
Всего ответов: 773
Чи подобається вам цей сайт?
Всего ответов: 655

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0