Християнський сайт "Терноцвіт"



Untitled
6 СТАЦІЯ
ВЕРОНІКА ХУСТИНОЮ ВТИРАЄ ІСУСОВІ ЗАКРОВАВЛЕНЕ ЛИЦЕ


Кровавий піт покрив хустину,

Яку подала Вероніка

Ісусові.

Зрекла: «Прости нам»,

І образ Бога-чоловіка

На білім полотні відбився,

Як в хреснім дзеркалі світлина.

На хвильку вдячно зупинився,

Знов хрест людських гріхів на спину

Поклав собі

І рушив далі.

Відбиток пам’яті про страсті

Вона тримала.

Знак печалі

Упав на хмари попелясті.

Відбиток згадок воскресає:

Свята Софія дзвоном лине,

Народ живе, бо в нім душа є —

Універсали України

І злуки День.

Та нехрист прагне

В крові втопить стрільців без жалю.

Як багряницю прапор тягне,

Спаливши небеса печаллю.

А ми... Святі світлини часу

Кидаєм мотлохом у скрині,

А родичів іконостаси

Оберігаєм як святині?!.

Минають люди...

Лиш відбитки

Лежать в альбомах без опіки,

Помежи грішних щось не видко,

Де ж нині славні Вероніки?..


7 стація  >>>

Форма входу

МЕНЮ

Пошук

Ми в контакте

Наше опитування

Що ви найчастіше шукаєте в інтернеті?
Всего ответов: 793
Чи подобається вам цей сайт?
Всего ответов: 671

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0