Християнський сайт "Терноцвіт" - Врятовані його воскресінням

Християнський сайт "Терноцвіт"



Untitled
Врятовані його воскресінням

За декілька днів перед святом Пасхи Ісус звернувся до апостолів "Тепер ідемо в Єрусалим. Там видадуть мене первосвященикам книжникам. Вони засудять мене на смерть і передадуть римлянам. А ті знущатимуться наді мною, плюватимуть на мене, бичуватиму мене й уб’ють. Але по трьох днях я воскресну”.

  Коли Ісус верхи на ослі в'їхав у Єрусалим, вулиці міста були переповнені людьми, бо наближалося велике свято Пасхи. Всі зустрічали Месію: розстеляли свій одяг перед Ним, ламали галузки кущів і клали їх на дорогу. Ті, що йшли поруч, голосно вигукувалі "Осанна! Він благословенний! Він приходить в ім’я Боже!”

  Первосвященики і книжники, вкрай стривожені таким настроє людей, шукали нагоди, щоб спіймати і вбити Ісуса й при цьом уникнути якогось заколоту. Його оскаржували в тому, що Він підбурює народ, забороняє давати кесареві податок і каже, що Він - спаситель.

  Серед дванадцяти апостолів був Іуда Іскаріот. За тридцять срібнякі він зрадив Учителя, а інші, боячись тяжкої кари, зрікаються Його.
  Коли Ісуса схопили і привели до Понтія Пилата, римський намісни запитав Ісуса Христа: "Чи Ти цар юдейський?” На це Син Божи відповів: "Царство моє не від світу цього. Ти кажеш, що Я цар. Я народився і прийшов у світ на те, щоб свідчити істину”.


  Пилат не знайшов ніякої провини в словах та ділах Ісуса Христа. Але він не став на захист Сина Божого, а підкорився розлюченій юрбі, бо боявся втратити свою посаду. Римський намісник умив руки, чим підтвердив невинність Христа і дав згоду на виконання злої волі натовпу.

  Ісус Христос був розп’ятий на хресті. Своїми муками Він повернув людям Божу ласку і дарував щасливу вічність у небі.

  Сталося так, як пророкували пророки і як говорив Учитель астолам. Того ж дня Йосиф і Нікодим, випросивши дозвіл Пилата, зняли тіло Ісуса з хреста, обгорнули полотном і поклали у гріб, висічений у скелі недалеко від Голгофи. Потім прикотили великий камінь і закрили ним вхід до гробу, а жидівська старшина поставила при вході військову сторожу.

На третій день вдосвіта ангел відхилив камінь і з могили полилося світло, наче там зійшло сонце. Перелякані воїни попадали ниць. Над гробом у всій величі постав воскреслий Христос. Живий і усміхнений, з кривавими ранами на руках, ногах і голові Син Божий випромінював світло добра і спасіння для всіх, хто повірив у Нього. Не тямлячи себе від побачених чудес, воїни щодуху помчали до сотника.

  Вишколений військовою дисципліною, сотник вставав разом із ранковою зорею. Коли прибігли вкрай перелякані воїни і почали розповідати про воскресіння Христа, командир римської сторожі снідав. На столі перед ним у глиняній мисці лежало шестеро сніжно-білих курячих яєць. Почувши таку звістку, сотник з переляку та гості втратив смак до їжі. Адже він відповідав за варту при гробі. Хто ж міг забрати тіло Ісуса, як не його учні? Яка кара за це чекає на нього?

Розлючений сотник звіром кинувся на воїнів: "Ви — розбещені гультяї і сплюхи! Що ви мені тут байки розповідаєте? Не встерегли гробу! Ви п’янівоскресіння спали, а послідовники Христа викрали Його тіло!

Тепер ви теревените мені про чудо, щоб врятувати свою шкіру? Хочете уникнути смерті?! Не вийде!

—    Хіба ми могли б щось подібне вигадати? — виправдовувались воїни, але сотник їх не слухав.

—    Голови повідрубую за таку брехню! Хіба може закатований чоловік воскреснути?! Як з мертвого може щось стати живим?! і можуть ці білі яйця, без усякої на то причини, раптом почервоніти З мене досить! Готуйтеся до смерті! Покликати ката! — розпорядився сотник.

   Воїни, тремтячи від страху, попадали на коліна і благал воєначальника помилувати їх.

   В цей час сталося чудо — Ісус Христос подбав про невинних.

   Коли один із воїнів ненароком глянув на стіл, то побачив, що яйця у глиняній мисці стали червоними. Приречений зірвався на ноги:

—    Сотнику, ось доказ нашої невинності! Сталося чудо, — вигукну він, показуючи на миску з яйцями. — Якщо ти людина честі і пам’ятаєш свої слова, то ми врятовані!

  Сотник глянув на стіл і остовпів: шість яєць, що хвилину том були білі, як незайманий сніг, червоніли, мов свіжа кров. Досит було глянути на обличчя воєначальника, щоб зрозуміти, яка велика зміна сталася в його душі за цей короткий час. Отямившись, сотник мовив:

—    Радійте! Ви врятовані. Тепер я вірю, що Той замучений воскрес і вірю, що Він — Бог. Ідіть у мирі. А на згадку про чудесний порятунок візьміть собі по яйцю.

До кінця життя воїни розповідали людям про чуда — воскресіння Христове і про свій порятунок. І як доказ показували червоні крашанки.

Відтоді люди малюють писанки на червоно і дарують їх рідним та знайомим у Великодні свята.






Форма входу

МЕНЮ

Пошук

Ми в контакте

Наше опитування

Що ви найчастіше шукаєте в інтернеті?
Всего ответов: 773
Чи подобається вам цей сайт?
Всего ответов: 655

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0