Християнський сайт "Терноцвіт"



Untitled

Бруно Фереро  (християнські притчі)


БАЧИТИ БОГА
Одного разу могутній король скликав усіх чаклунів, мудреців та жерців свого королівства, жадаючи, аби вони показали йому Бога. їм загрожувала найстрашніша кара, якщо не потрафлять цього зробити. Бідолахи у відчаї рвали на голові волосся, не знаючи, що діяти. Тоді з'явився один пастух, який пустив вістку, що може дати собі раду з цим завданням.
Його відразу представили королю. Пастух вивів короля на терасу.
- Подивись на сонце! - сказав він.
За якусь хвилину король затулив очі і вигукнув:
- Ти що, хочеш, аби я осліп? О, Господи!
- Сонце - це лише малесенька частинка Творця, - відповів йому тоді пастух, - ба навіть не одна іскра Його сяєва... Як же ти можеш сподіватися, що твої очі уздрять Його самого?



КОЛИ  ЗАКІНЧУЄТЬСЯ  НІЧ?
Один старий рабин якось спитав своїх учнів, як можна точно розпізнати мить, коли закінчується ніч і розпочинається день.
- Можливо, це коли вже чітко можна відрізнити собаку від вівці?
- Ні, - відповів рабин.
- Або коли можна відрізнити фінікове дерево від фігового?
- Ні, - знову відказав рабин.
- То коли ж? - поспитали учні.
- А тоді, коли, вдивляючись ув обличчя будь-якої особи, впізнаватимеш у ній брата чи сестру. До того ж моменту у твоєму серці панує ніч, - пояснив рабин.



ЗНАЙТИ СЕБЕ
Один чоловік прийшов до монаха пустельника. Він спитав його:
- Чого вчить тебе це життя у мовчанні?
Монах саме набирав води з криниці, відповів своєму гостеві:
- Подивись на дно цієї криниці. Що ти бачиш?
Чоловік зазирнув до колодязя.
- Нічого не бачу, - відповів.
Якийсь час монах стояв непорушно, а тоді знову звернувся до гостя:
- Подивись тепер! Що бачиш у колодязі?
Чоловік глянув і сказав:
- Зараз бачу себе, своє відображення у воді.
Монах пояснив:
- Коли я занурив відро, по воді пішли хвилі. А зараз вода спокійна. Подібним є і результат мовчання: людина знаходить себе саму.



ЗНАЙТИ БОГА
Щодня учень ставив одне і те саме питання:
- Як мені знайти Бога?
I щоденно отримував від свого учителя ту саму таємничу відповідь:
- Ти повинен цього хотіти.
- Але ж я прагну Його усім своїм серцем. Чому ж не знаходжу?
Якось учитель разом із учнем купалися в ріці. Раптом учитель вхопив хлопця за голову і занурив його цілого у воду і досить довго не відпускав. Бідолаха у цей час тільки розпачливо борсався, намагаючись вивільнитися.
Наступного дня учитель спитав:
- Чому ж бо ти так сіпався, коли я тримав тебе під водою?
- Бо мені страшенно бракувало повітря.
- От коли тобі буде дарована благодать так само відчувати потребу у Господеві - неодмінно знайдеш Його.



Бруно ФЕРРЕРО,
Рим.




Форма входу

МЕНЮ

Пошук

Ми в контакте

Наше опитування

Що ви найчастіше шукаєте в інтернеті?
Всего ответов: 793
Чи подобається вам цей сайт?
Всего ответов: 671

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0