Через сто п’ятдесят днів закінчилась повінь, і вода стала поступово спадати. Ковчег Ноя зупинився на горі Арарат. Через сорок днів Ной відчинив вікно ковчегу і випустив крука, щоб довідатись, чи зникла вода. Крук, вилетівши, відлітав та повертався доти, поки земля не просохла.
Потім Ной випустив голуба. Але голуб не знайшов місця спокою для ніг своїх і повернувся до ковчегу, оскільки вода була ще на поверхні усієї землі. Через сім днів Ной знову випустив голуба з ковчегу. Увечері голуб повернувся до нього, тримаючи у дзьобі свіжий лист із оливи. Так Ной дізнався, що вода зійшла з поверхні землі. Ной зачекав ще сім днів і потім знову випустив голуба, і той голуб вже не повернувся до нього. Тоді Ной відчинив ляду ковчегу і побачив, що поверхня землі висохла. Бог сказав Ною: «Вийди з ковчегу ти, дружина твоя, і сини твої, і невістки твої. Повиводь усіх тварин, що з тобою... і нехай розійдуться вони по землі, і нехай плодяться та розмножуються...» БУТТЯ 8:13-17 |
Форма входуМЕНЮПошукМи в контактеНаше опитуванняСтатистикаОнлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
|