11 СТАЦ1Я ІСУСА ПРИБИВАЮТЬ ЦВЯХАМИ ДО ХРЕСТА Між дерев’яних жил. Вбивали горду міць. Кривавив небосхил, Аби не впасти ниць. Хрест з болю почорнів І стигнули вітри, Як Ти з розп’яття днів Про вічність говорив. А вколо люд і люд Із люттю на устах. І цей невірний суд, І цей невинний птах, Убитий на льоту У чорному вінку. За істину просту, Повірити в яку Не сміли... Ти простив Тоді і їх, і нас, ... Та зводять знов хрести І гострить цвяхи час. 12 стація >>> |
Форма входуМЕНЮПошукМи в контактеНаше опитуванняСтатистикаОнлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
|