11 СТАЦ1Я
ІСУСА ПРИБИВАЮТЬ ЦВЯХАМИ ДО ХРЕСТА
ІСУСА ПРИБИВАЮТЬ ЦВЯХАМИ ДО ХРЕСТА
Між дерев’яних жил.
Вбивали горду міць.
Кривавив небосхил,
Аби не впасти ниць.
Хрест з болю почорнів
І стигнули вітри,
Як Ти з розп’яття днів
Про вічність говорив.
А вколо люд і люд
Із люттю на устах.
І цей невірний суд,
І цей невинний птах,
Убитий на льоту
У чорному вінку.
За істину просту,
Повірити в яку
Не сміли...
Ти простив
Тоді і їх, і нас,
... Та зводять знов хрести
І гострить цвяхи час.
12 стація >>>
