7 СТАЦІЯ
ІСУС ДРУГИЙ РАЗ ПАДАЄ ПІД ХРЕСТОМ Хитнувся світ — і на коліна Упав знесилений Христос... Чи не болить тебе сумління, Тебе, покірний малорос? Це ж нашими гріхами, браття, Содіяно тоді й тепер, Бо грілися з ікон багаттям, Тих визнавали, хто лиш вмер... Хіба не так? Що забуваєм хресний шлях, Що не дописані ще вірші Про голод на жнивних полях. Та ще донині душу й тіло Вбивають, Й пісню. Скільки їх Гріхів отих на хрест злетіло, Мов гайвороння й чорний сніг. — Що, впав? Тепер мені послужиш Хахол, чи хлоп, чи остарбайт! ...Невже нам стало все байдуже, Що душу продаєм для зайд? Упав Христос од болю й стиду, Упав од голоду і зрад, За ним мільйони впали слідом, Здичавів наш вишневий сад... |
Форма входуМЕНЮПошукМи в контактеНаше опитуванняСтатистикаОнлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
|