ВЕЛИКДЕНЬ Найбільше з усіх християнських свят — Великдень — в Україні відзначали надзвичайно урочисто. Сяяли чистотою хати і подвір’я. Готували спеціальні обрядові страви, головними з яких були паска (хліб) та крашанки. Увійти у свято потрібно було з чистим серцем і чистими помислами. Тому в перші та останні дні посту просили одне в одного прощення за заподіяні кривди. Разом з людьми на Великдень торжествує природа, святкуючи перемогу життя над смертю — воскресіння із мертвих Ісуса Христа і весняне відродження світу. Цього дня, за повір’ям, грає веселкою, красується сонечко, вода в річках стає цілющою. На коротку мить Бог відкриває на Великдень небо, й тоді може здійснитися будь-яке бажання людини, якщо вона має чисті помисли. Всі дні свят люди вітають одне одного словами "Христос воскрес” (відповідають: "Воістину воскрес”), родичі, куми провідують одне одного. Діти ходять по дворах "христувати” — вітати сусідів, родичів зі святом — і отримують за це гостинці. Весело, гамірно на сільських майданах та вулицях. Дівчата співають веснянок, заплітаючи "Шума”, парубки гойдаються на гойдалках — що вище, то краще ростимуть льон, коноплі. Малеча грається з крашанками в "котючки”, пускаючи із горбків, або навбитки. А старі дідусі та бабусі шукають квітку рясту — потоптати його на здоров’я та довголіття і щоб наступного Великодня діждати. У багатьох регіонах України до свята писали писанки, зображаючи різноколірними знаками на тонкій шкаралупці яйця цілий світ. Писанки дарували одне одному, зберігали в домі як оберіг. Писанка — один із національних символів нашої країни. |
Форма входуМЕНЮПошукМи в контактеНаше опитуванняСтатистикаОнлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
|