1 СТАЦІЯ
СУД ПИЛАТА
СУД ПИЛАТА
Його, витали вчора, як Месію,
Царя юдеїв...
Та Ісус з лиця
Збілів:
«Тут зрадник...» — словом сум засіяв.
В саду моливсь:
«Мине хай чаша ця...
Та, ні! Твоя постане, Отче,, воля!»
...Цілунок Юди — скільки їх між нас?
«Розпни, Пилате! Він не Бог, він — столяр!»
Кричали...
(Підлість не міняє час).
Ще в Княжу Русь і Гліба, і Бориса
Убили теж свої (з родини Юд)...
Така вже нас пече слов’янська риса,
Щоб над собою звершувати суд.
Вже скільки раз у словесах чи діях
Ставав до зради я, і ти, й вони...
Пилат вмиває руки,
Чернь радіє,
Вінок терновий вішають сини.
О, небо!
...Тешуть хресно бруси теслі,
Під словом «вирок» — вигорів папір,
І крізь віки кривавляться воскреслі —
Суд над любов’ю і Каяфи двір.
Царя юдеїв...
Та Ісус з лиця
Збілів:
«Тут зрадник...» — словом сум засіяв.
В саду моливсь:
«Мине хай чаша ця...
Та, ні! Твоя постане, Отче,, воля!»
...Цілунок Юди — скільки їх між нас?
«Розпни, Пилате! Він не Бог, він — столяр!»
Кричали...
(Підлість не міняє час).
Ще в Княжу Русь і Гліба, і Бориса
Убили теж свої (з родини Юд)...
Така вже нас пече слов’янська риса,
Щоб над собою звершувати суд.
Вже скільки раз у словесах чи діях
Ставав до зради я, і ти, й вони...
Пилат вмиває руки,
Чернь радіє,
Вінок терновий вішають сини.
О, небо!
...Тешуть хресно бруси теслі,
Під словом «вирок» — вигорів папір,
І крізь віки кривавляться воскреслі —
Суд над любов’ю і Каяфи двір.
