4 СТАЦІЯ
ЗУСТРІЧ ІСУСА ХРИСТА З МАТІР’Ю
ЗУСТРІЧ ІСУСА ХРИСТА З МАТІР’Ю
Обвислих хмар дрижать обдерті мури,
Падуть на шлях, на кручі, на людей,
Де кожен крок — це поступ крізь тортури...
Та що це? Хтось йому настрічу йде...
Паде хустина з сивого волосся
На крила рук.
У серці теплота —
Чи то направду, чи од ран здалося...
То... мама?..
«Мамо!» — спечені уста
Зніміли.
Думка засліпила очі,
Лиш сонце б’ється об небесний дзвін:
«Синочку... Сину...»
Терня в лоб вп’ялося,
Й переплелися хрест, Марія, син...
Скажіть мені, признайтеся для себе,
Коли востаннє маминих зіниць
Торкавсь ваш погляд?
їм це конче треба...
Нам все брак часу в хаосі дрібниць.
А час мина...
Мина без повороту,
Де дітям світ закрив то Крим, то крам.
Самотньо плачуть батьківські ворота
Чи то від літ, чи од незгойних ран.
Прощайте, мамо!..
Виболені ноги
За кроком крок Возносили хреста.
Мотив розлуки, болю і тривоги
Розпочали Ісусові уста.
Падуть на шлях, на кручі, на людей,
Де кожен крок — це поступ крізь тортури...
Та що це? Хтось йому настрічу йде...
Паде хустина з сивого волосся
На крила рук.
У серці теплота —
Чи то направду, чи од ран здалося...
То... мама?..
«Мамо!» — спечені уста
Зніміли.
Думка засліпила очі,
Лиш сонце б’ється об небесний дзвін:
«Синочку... Сину...»
Терня в лоб вп’ялося,
Й переплелися хрест, Марія, син...
Скажіть мені, признайтеся для себе,
Коли востаннє маминих зіниць
Торкавсь ваш погляд?
їм це конче треба...
Нам все брак часу в хаосі дрібниць.
А час мина...
Мина без повороту,
Де дітям світ закрив то Крим, то крам.
Самотньо плачуть батьківські ворота
Чи то від літ, чи од незгойних ран.
Прощайте, мамо!..
Виболені ноги
За кроком крок Возносили хреста.
Мотив розлуки, болю і тривоги
Розпочали Ісусові уста.
