Християнський сайт "Терноцвіт"



Untitled
З СТАЦІЯ
ІСУС ПЕРШИМ РАЗ ПАДАЄ ПІД ХРЕСТОМ


Тягар гріхів людей немилосердний

На кволе тіло ледь воздвиг Ісус.

Уперто ніс,

Відказуючи ствердно:

«Все ж донесу його. Все ж донесу».

Кровавить слід дорогу на Голготу...

Хитнувся світ

І впав Христос на шлях.

Оті сліди людської крові й поту

 І досі в нас на ріках та полях.

Упав Христос,

Й козацька Січ упала.

У певну мить спіткнеться кожен з нас,

Лиш би при цьому віра не згасала

В серцях і душах, всюди і щораз.

Як землю-неньку вирвали з темниці,

Чи не гласив ти: «Слава і хвала!»

Тепер речуть зневірені та ниці:

«Нащо нам воля? В ній причина зла...»

Чоло напоказ б’ємо у поклонах,

При серці ж камінь носимо облуд

І боїмося правди, як прокльону...

Тяжка вона, мов хрест, як: страшний суд.

Тяжка була тоді, тяжка і нині,

 Коли честь вбило золоте теля,

Безвладна влада спить у баговинні

І вже в нікого віри не вселя.

Упав Ісус.

Ледь звівся на коліна.

Упав уперше під тяжким хрестом.

 «Я донесу на гору неодмінно...» —


Лунав мотив, як вічності псалом.



Форма входу

МЕНЮ

Пошук

Ми в контакте

Наше опитування

Що ви найчастіше шукаєте в інтернеті?
Всего ответов: 793
Чи подобається вам цей сайт?
Всего ответов: 671

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0