5 СТАЦІЯ СИМЕОН З КИРИНЕЇ ДОПОМАГАЄ ІСУСОВІ Він з поля йшов, В своїх земних турботах звичних... Настрічу — вої і людська безсила тінь Тягнула хрест. «Знов, певно, злодій чи язичник», —. Подумав той, Та вчувсь суворий окрик: «Стій! Ти хто?» «Прохожий, Симеон із Киринеї...» «Так от... Поглянь, Наш хрестоносець ледь, не мрець, Не зносить кари. Забери частину з неї, Підстав плече, А то скона... Хай йому грець!» ...Підстав плече, Тягар когось візьми на себе. Не так це просто, як ізбоку вигляда. Тут перед кожним постає неждане: «Треба!», Щоб взнати — слово наше Криця чи вода? Бо й триста славних козаків під Берестечком, Й студентів триста, що під Крутами лягли, На себе брали хрест не в суперечках, Аби сьогодні ми вкраїнцями були. Лише під ним, Як Симеон спізнаєм тайну І сенс життя, що на раменах несемо. Ісусе страсний, і терпіння й сили дай нам, Аби збагнути: Хрест — це шлях, А не ярмо. 6 стація >>> |
Форма входуМЕНЮПошукМи в контактеНаше опитуванняСтатистикаОнлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
|