5 СТАЦІЯ
СИМЕОН З КИРИНЕЇ ДОПОМАГАЄ ІСУСОВІ
СИМЕОН З КИРИНЕЇ ДОПОМАГАЄ ІСУСОВІ
Він з поля йшов,
В своїх земних турботах звичних...
Настрічу — вої і людська безсила тінь
Тягнула хрест.
«Знов, певно, злодій чи язичник», —.
Подумав той,
Та вчувсь суворий окрик: «Стій!
Ти хто?»
«Прохожий, Симеон із Киринеї...»
«Так от... Поглянь,
Наш хрестоносець ледь, не мрець,
Не зносить кари.
Забери частину з неї,
Підстав плече,
А то скона... Хай йому грець!»
...Підстав плече,
Тягар когось візьми на себе.
Не так це просто, як ізбоку вигляда.
Тут перед кожним постає неждане:
«Треба!»,
Щоб взнати — слово наше Криця чи вода?
Бо й триста славних козаків під Берестечком,
Й студентів триста, що під Крутами лягли,
На себе брали хрест не в суперечках,
Аби сьогодні ми вкраїнцями були.
Лише під ним,
Як Симеон спізнаєм тайну
І сенс життя, що на раменах несемо.
Ісусе страсний, і терпіння й сили дай нам,
Аби збагнути:
Хрест — це шлях,
А не ярмо.
6 стація >>>
