2 СТАЦІЯ
ІСУС БЕРЕ НА СЕБЕ ХРЕСТ
ІСУС БЕРЕ НА СЕБЕ ХРЕСТ
Брус дерев’яний посеред подвір’я,
У багряницю вдягнений Христос,
Та люд безмовний...
Скільки раз, повір, я
Це чув і ждав — на захист стане хтось?..
Дарма...
Нема...
На зболені рамена
Звалили хрест й кричать:
«Давай, тягни!..»
А поміж ними, знаю достеменно,
Ним зцілені й воскрешені...
Вони
Ще вчора признавали в ньому Бога,
А нині він розбійник в їх очах.
«Дорога в небо — хресная дорога», —
Сказав Ісус,
Й образи біль прочах...
«Бери й тягни» — не раз комусь кидали
І ви, і я тих слів пекучий гріх...
Іде відлуння десь з козацьких далей:
«Бери й тягни...» — знак українських віх.
Тягнув хреста і Гонта, і Хмельницький,
В борні і муках стверджували Січ.
Чому ж характер згаснув бунтівницький
Сьогодні в нас?
Братове, в чому річ?..
Оглух наш дух?!.
... Тоді ж Господь з подвір’я
Знак смерті здвиг на зранене плече
Й почав свій шлях у вічності сузір’я
Крізь жар гріхів,
Де кров’ю,час тече.
У багряницю вдягнений Христос,
Та люд безмовний...
Скільки раз, повір, я
Це чув і ждав — на захист стане хтось?..
Дарма...
Нема...
На зболені рамена
Звалили хрест й кричать:
«Давай, тягни!..»
А поміж ними, знаю достеменно,
Ним зцілені й воскрешені...
Вони
Ще вчора признавали в ньому Бога,
А нині він розбійник в їх очах.
«Дорога в небо — хресная дорога», —
Сказав Ісус,
Й образи біль прочах...
«Бери й тягни» — не раз комусь кидали
І ви, і я тих слів пекучий гріх...
Іде відлуння десь з козацьких далей:
«Бери й тягни...» — знак українських віх.
Тягнув хреста і Гонта, і Хмельницький,
В борні і муках стверджували Січ.
Чому ж характер згаснув бунтівницький
Сьогодні в нас?
Братове, в чому річ?..
Оглух наш дух?!.
... Тоді ж Господь з подвір’я
Знак смерті здвиг на зранене плече
Й почав свій шлях у вічності сузір’я
Крізь жар гріхів,
Де кров’ю,час тече.
