2 СТАЦІЯ
ІСУС БЕРЕ НА СЕБЕ ХРЕСТ Брус дерев’яний посеред подвір’я, У багряницю вдягнений Христос, Та люд безмовний... Скільки раз, повір, я Це чув і ждав — на захист стане хтось?.. Дарма... Нема... На зболені рамена Звалили хрест й кричать: «Давай, тягни!..» А поміж ними, знаю достеменно, Ним зцілені й воскрешені... Вони Ще вчора признавали в ньому Бога, А нині він розбійник в їх очах. «Дорога в небо — хресная дорога», — Сказав Ісус, Й образи біль прочах... «Бери й тягни» — не раз комусь кидали І ви, і я тих слів пекучий гріх... Іде відлуння десь з козацьких далей: «Бери й тягни...» — знак українських віх. Тягнув хреста і Гонта, і Хмельницький, В борні і муках стверджували Січ. Чому ж характер згаснув бунтівницький Сьогодні в нас? Братове, в чому річ?.. Оглух наш дух?!. ... Тоді ж Господь з подвір’я Знак смерті здвиг на зранене плече Й почав свій шлях у вічності сузір’я Крізь жар гріхів, Де кров’ю,час тече. |
Форма входуМЕНЮПошукМи в контактеНаше опитуванняСтатистикаОнлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
|