Один місіонер багато трудився, щоб навернути одне село до Бога. Більша частина людей навернулася, та все-таки залишились деякі, що відкладали своє покаяння. "Що робити, щоб і ті, інші, навернулися?” — питали місіонера добрі душі. "Жийте згідно зі своєю святою вірою, а ті люди, бачачи ваш добрий приклад, навернуться до Бога,” — була відповідь місіонера. І так сталося.
Дорогий християнине! Місіонером, апостолом є кожний, хто живе згідно з вірою і дає добрий приклад. Хто пізнає нашу віру, той повинен визнати, що тільки вона — правдива і свята.
1. Віра наша правдива, тому треба ЇЇ визнавати сміло і явно. Святий Павло говорить: "Серцем-бо вірується в правду, устами ж визнається на спасіння.” Цими словами св. Апостол говорить, що, коли ми віру свою явно визнаємо, то будемо спасенні. І сам Ісус Христос каже нам це: "Кожний, хто визнає мене перед людьми, того і я визнаю перед Отцем моїм.” Та й чого мав би християнин соромитися віри Христової? Правда з нами!
Дорогий читачу! Визнавати віру — це наш святий обов’язок. Визнання віри є передовсім обов’язком тих, що мають вплив на інших. Як треба визнавати віру, повинні давати приклад родичі дітям, настоятелі своїм підлеглим, працедавці — робітникам, учителі — своїм учням, дорослі — молодшим, учені — невченим, господарі — слугам.
Що можна сказати про таких християн, які соромляться визнавати свою віру, навіть більше, висміюють побожних, насміхаються зі слова Божого, зі священиків? Чи можна християнами вважати тих, що зневажають св. Службу Божу, церковні обряди, товариства, християнські книжки й часописи? Як можна забороняти своїм дітям, своїм підвладним молитися, ходити до церкви, приступати до св. Тайн?
Коли б такими були перші християни, то що було б сьогодні з нашою вірою? Чи поширилася б вона по цілому світі? Перші християни визнавали свою віру явно і за неї кров проливали.
2. Наша віра свята! Святий Кристоф був сильний чоловік. Якось його вдарив слабший чоловік. Святий переміг свій гнів і лиш тільки сказав: "Коли б я не був християнин!” Це означає: "Коли б моя християнська віра мені не забороняла мстити, злом за зло віддавати, тоді моя сильна рука показала б, що то значить бити Кристофа”... Але св. Кристоф жив за Христовою вірою і простив своєму ближньому.
Подібний випадок трапився з однією жінкою. Вона знайшла гаманець з грішми одного безбожника. Безбожник дуже здивувався, коли жінка принесла йому його гроші. "Як то? Чи ти не є бідна? Чи ти не потребувала б тих грошей?” — питав безбожник. "О, бідна я, пане, дуже бідна, та я — християнка; моя віра не дозволяє мені брати чуже”. Так відповіла бідна жінка і дала гарний приклад християнського життя.
Дорогий читачу! Лише той християнин, хто живе за Христовою вірою. Чи є правдивим християнином той, наприклад, хто не святкує неділі чи свята, хто не сповідається хоч раз на рік, хто краде, хто чужоложить, хто іншому вікна в хаті вибиває, хто сусідові скотину вбиває або отруює, хто іншого до церкви не пускає, хто сам не молиться, хто грішні, заборонені книжки й часописи читає та поширює, хто говорить проти Христової віри, проти Церкви і священиків?
Тертуліян, відомий оборонець християнства в III столітті, так сказав до переслідувачів християн: "Придивіться до нашого життя, і коли добре пізнаєте його, то не може бути, щоб ви й далі переслідували нас. Між нами не знайдете брехунів, розбійників чи тих, що виступають проти закону. Правда, у ваших в’язницях сидить багато християн, але їхня єдина провина в тому, що вони називають себе християнами. Що злого можете ви на них сказати? Правда, що ми, християни* збираємося разом, але лише для того, щоб Богові служити. Скажіть, чи зробили ми шкоду іншому? Чи не даємо доброго прикладу?
Головна » 2011 Жовтень 1 » ДУХОВНЕ ЖИТТЯ
Коли б такими були перші християни, то що було б сьогодні з нашою вірою? Чи поширилася б вона по цілому світі? Перші християни визнавали свою віру явно і за неї кров проливали.